АПЛІКАЦІЯ (лат. applicare — накладати) — нанесення лікарських речовин або лікарських форм при зовнішньому застосуванні. А. означає метод введення певних груп (антисептиків, антимікробних, протизапальних, протинабрякових, в’яжучих, кератолітичних, кератопластичних тощо) лікарських речовин на поверхню шкіри чи слизової оболонки очей, носа, губів, ротової порожнини, які виявляють локальну дію. Однак деякі речовини, напр. глюкокортикостероїди, при тривалому місцевому застосуванні можуть виявляти системну дію і побічні реакції, подібні до таких, які виникають при пероральному застосуванні. Із впровадженням у медичну практику трансдермальних терапевтичних систем А. застосовують для забезпечення системної дії при введенні нітрогліцерину, скополаміну. А. використовують у виробництві косметичних засобів та лікарських косметичних засобів з метою досягнення гігієнічного, профілактичного чи лікувального впливу на шкіру чи її придатки.
Советский энциклопедический словарь. — М., 1987; Перцев И.М., Котенко А.М., Чуешов О.В., Халеева Е.Л. Фармацевтические и биологические аспекты мазей: Монография / Под ред. И.М. Перцева. — Х., 2003.